Туристичні Бескиди

Туристичні Бескиди

Під час Фестивалю влаштовуватимуться піші, велосипедні, автобусні екскурсії в 17 природніх та історичних пам’яток Бескидів. Запрошуємо Вас взяти в них участь.

Верхнє Синьовидне

Вернє Синьовидне є перлиною Карпат, розташоване на злитті двох рік Стрий та Опір, в мальовничій гірській долині, селище є одним з найдавніших поселень в Бескидах (1240р.). В Галицько-Волинському літописі говориться про те, що в цьому році князь Данило, повертаючись з поїздки від угорського короля Бели, переночував в Синевідському монастирі на Золотій горі. Зараз на місці цього монастиря є “Собор Божої Матері”.
У різні роки тут бували Шашкевич, Головацький, Заревич, Франко. Із Верхнього Синьовидного походить Петро Яцик, який, доробившись у Канаді в будівельному бізнесі значних статків, став найвідомішим українським меценатом.

Гора Городище

За переказами на цій горі, яка знаходиться поруч з Фестивальною галявиною, стояв княжий замок, в якому жив князь, з своєю красунею дочкою Ярославною. Замок зруйнували татари, підкупивши одного з бояр. А князь, повертаючись з полювання, об’єднав залишки війська й переміг татар на “Княжих Скелях” (див. легенду подану нище).
Добирання: 800 метрів від Фестивальної галявини.

Легенда про Княжі скелі

На руську землю напали татари. Війська князя та татар зійшлися в битві в урочищі Межиброди. Князь керував битвою зі скелі, що височіла над річкою серед лісу.
З кожною годиною становище руського війська погіршувалося. Татари підбиралися вже до охорони князя. Особливо пильнували за дочкою князя Ярославною, яка була настільки вродливою, що в неї закохався татарський хан. Була вказівка взяти князівну в полон тільки живою.
Найжорстокіша битва відбувалася на скелі, де був князь з дочкою. Татар насунуло стільки, що скеля розкололася на двоє. На одній стояв князь, а на другій князівна, оточена ворогами.
Щоб не здатися ворогові, Ярославна скочила зі скелі в ріку, а хан, який плив до скелі через річку на коні, скам’янів від горя. Татарське військо, побачивши смерть хана, кинулося втікати, а руські воїни знищили їх до кінця.
До цього часу збереглися скелі: Княжа, Ярославни та Ханська. Старі люди так розповідають, а щоб переконатися, то треба самому поїхати й подивитися.
Добирання: 100 метрів від Фестивальної галявини.

Печерний монастирний комплекс в Розгірче

Перші згадки про Скельний монастир в Розгірчому відносяться до XIII ст. Час найбільшого розквіту припадав на XIV-XVI ст. Що стосується первісного призначення скель, то цілком можливе їх використання в поганські часи, про що свідчать сліди на скелях, а також виявлене тут у 1990 році землеробське поселення на городищі VIII-VII ст. до н.е.
Основний скельний масив: нижня велика печера була житловою кімнатою, до якої примикала комора, захоплює верхня печера була монастирською церквою, яка була тридільною однонавною спорудою. Це унікальний випадок такого типу архітектури, що зберігся в Галичині, і зокрема на Бойківщині. В своєму розвитку печерний монастир зазнав деяких змін, пов’язаних з його розбудовою ймовірно в XIII-XIV ст.
Крім цього скельного масиву існують ще дві малі скелі, це своєрідний в’їзд на територію монастиря, та ще одна скеля із печерою і відбитими на ній хрестами.
Добирання: 6 км від Фестивальної галявини, чотирьої годинна пішохідна екскурсія в обидві сторони.

Сколе (1397р.)

Гірське місто на трасі М06 Львів - Ужгород. Можна оглянути дерев’яну церкву святої Параскеви з дзвіницею (1760), історико-краєзнавчий музей “Бойківщина”, а також палац графа Кінського (барона Ґределя, ХІХ ст.), оточений парком з екзотичних дерев в мікрорайоні Демня.
Добирання: маршрутка Стрий-Сколе.

Cкелі Довбуша

Ботаніко-геоморфологічний резерват “Скелі Довбуша”, затверджений в 1981 р. як пам’ятник природи республіканського значення. Основна група скель площею 100 га, висотою до 30 м, півколом охоплює з півночі і сходу внутрішню площу, з західної сторони обмежену ровом і, очевидно, оборонним валом.
Крім основної групи скель, якими оточена стародавня оселя, в навколишньому лісі є чимало окремих скель-веж. Серед них слід відзначити на заході найвищий “Тюльпан” (до 40 м висоти), на південний захід від нього – “Ляльку”, а також на півночі, при дорозі, самітній “Вітряк”.
Ці печери з лавками, сходами, ровами, валами-бійницями, криницями, на жаль, і до сьогоднішнього дня остаточно не вивчені. Більшість учених вважає, що найбільш ймовірно це залишки скельного монастиря. Дехто вважає, що тут були замки або сторожові укріплення ще з руських часів (ІХ-ХІІІ ст.), які сповіщали населення про тривогу перед нападом. До цього часу збереглись сліди прибудов до скель, можливо то були дерев’яні стіни і укріплення якогось замку. Дехто пов’язує різні споруди в печерах і самі печери з перебуванням там ватажків карпатських опришків, особливо з іменем Олекси Довбуша. Вийшовши сходами на скелі, з яких відкривається чудова панорама на карпатські хребти, вдалині на південному заході можна побачити гору Ключ, а ген-ген праворуч – гору Парашку. Ці скелі любив і часто відвідував Іван Франко.
Добирання: 4 км від Фестивальної галявини, 6-ти годинна пішохідна екскурсія в обидві сторони.

Гора Ключ (929м)

Гора Ключ у жовтні 1914 року стала ареною кривавих боїв між відділами Українського Січового Стрілецтва (у складі австро-угорської дивізії) та московським військом, в якому стрілецьке військо здобуло перемогу. З гори Ключ відкривається чудова панорама на Бескиди, там є могила з іменами погиблих стрільців та хрест.
Добирання: 10 км від Фестивальної галявини, 8-ми годинна пішохідна екскурсія в обидві сторони.

Кам’янецький водоспад та Мертве озеро

Кам’янецький водоспад – диво природи, це каскад водоспадів висотою 7 метрів, який знаходиться в національному природному парку “Сколівські Бескиди”. Вважається, що якщо дівчина зранку скупається у водоспаді, то протягом року вдало вийде заміж. В теплий день можна вдосталь покупатися і позасмагати на великій галявині поруч з водоспадом.
Озеро Мертве (Журавлине) розташоване поруч з водоспадом. Кажуть, що місцеві ворожбити використовували воду з цього озера для виготовлення своїх трунків.
Добирання: 10 км від Фестивальної галявини, автобусна екскурсія.

Наскельна фортеця “ТУСТАНЬ” (Урич, 1340р.)

На думку провідних спеціалістів України, наскельна фортеця Тустань є унікальною пам’яткою фортифікації, яка більше ніде не зустрічається в слов’янському світі.
Давньоруське місто Урич було наскельною дерев’яною фортецею ІХ-ХІІІ ст., хоч вперше згадується в 1340 р. Про високе мистецтво оборонного будівництва свідчать висотна структура наскельної забудови, фортечні стіни п’ятнадцятиметрової висоти, п’ять поверхів житла з ХІІІ ст., криниця, видовбана в скелі, дві цистерни.
Добирання: 15 км від Фестивальної галявини, автобусна екскурсія.

Будинок Соломії Крушельницької
В селі Дубина зберігся будинок всесвітньовідомої української оперної співачки Соломії Крушельницької в якому вона любила відпочивати і насолоджуватися природою.

Гора Парашка (1268м)
Найвища гора Сколівських Бескидів, вихід на неї доступний з різних місцевостей, проте назручнішими вважаються виходи зі Сколе та Коростова.
Назва походить від імені дочки князя Святослава Володимировича (сина Володимира Великого), яка втікала від воїнів князя Святополка Окаянного в 1015р. і була вбита на цій горі.

Водоспад Гуркало

Водоспад Гуркало – диво природи, знаходиться в Національному природному парку “Сколівські Бескиди”.

Гряда скель біля села Ямельниця
Надзвичайно мальовничі і цікаві скелі різних форм.

Каскад водоспадів у селі Довге
Водоспади в селі Довге надзвиайно мальовничі і незаймані, висотою 10,5 метрів.